Сонячні 90-ті, одержимість ґудзиками та юна Кейт Бекінсейл

Трилер "Фламандська дошка" 1994 року - екранізація однойменного роману Артуро Переса-Реверте. Головна героїня Джулія у виконанні юної та прекрасної Кейт Бекінсейл реставрує до аукціону старовинну картину, що належить древньому, але збіднілому аристократичному роду. На шедеврі пензля фламандського художника 15-го століття зображено занурену в думи жінку і двох чоловіків, які грають у шахи.

Здавалося б, нічого незвичайного - але це тільки на перший погляд. Під шарами фарби у світлі рентгенівських променів Джулія виявляє напис латиною, що здається ключем до розгадки злочину, скоєного в ті далекі часи. Однак чим більше героїня копирсається в минулому, тим небезпечнішим стає її теперішнє. Вбивства, розслідування, змови, обрамлені живописом 15 століття та шахами.

Цей фільм досить маловідомий, та якби не молода Кейт Бекінсейл, то його не варто було б і дивитись. Сюжет млявий, заплутаний та не дуже логічний. Хоча інтрига є та вцілому дивитись можна. Але найцікавішим для мене було спостерігати за різними образами героїні Кейт Бекінсейл - Джулії.

Стиль Джуліїї - універсальний. І для 1994 року, і навіть зараз у 2023 - всі образи виглядали б доречно та стильно. Особливим є те, що кожний образ (сукні, кофтинки, жилетки) мають гудзики. Скоріше за все, це просте співпадіння, але досить незвичне.

Джулія любить прості, зручні речі, які легко знімати. Деякі образи я б назвала невимушено-богемними. Пропоную перейти до більш детального огляду.

Почнемо з жилеток, судячи з усього, це найулюбленіша річ героїні.

Жилетку в дрібний горошок вона комбінує з базовим білим топом та синіми штанями:

А ось жилет в смужку в більш офіційному стилі:

А такий жилет кавового кольору чудово поєднується з бежевими штанями.

Як бачимо в гардеробі Джулії жилети на будь-який смак. Також вона любителька вільних сорочок:

І максі-суконь:

А ось єдиний образ без ґудзиків. Вільні штані в яскравий принт та обтислий топ:

Зверніть увагу на взуття Джулії: жодних кедів чи кросівок, зате еспадрильї всіх кольорів (сині, бежеві,чорні) та грубі черевики.

Звісно, ці образи не є ультрамодними та яскравими. Але вони підкреслюють особистість головної героїні - вона реставратор старовинних картин. Вона вільний, незалежний митець. Вона сексуальна, розкута і прагне демонструвати силу (грубі чоботи, рюкзак з шипами, зім'яті вільні сорочки як би говорять "Мені начхати як я виглядаю").

Я б охарактеризувала цей стиль так: безтурботна богемність, сексуальність та комфорт. Це притаманно кожному образу, а хлопчача стрижка лише підкреслює чуттєвість та жіночність, яку випромінює героїня.